Під час Міжнародної конференції «Розвиток законодавства у сфері захисту економічної конкуренції та сучасні виклики правозастосування в умовах євроінтеграції України», організованої Антимонопольним комітетом України, участь у фаховій дискусії взяли голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач і суддя ВС у КГС Юрій Власов.

Захід, спрямований на посилення міжнародної співпраці й підтримку євроінтеграційних процесів України, відбувся в межах головування Антимонопольного комітету України в Меморандумі про регіональне співробітництво у сфері конкурентної політики, що об’єднує конкурентні відомства країн Центральної та Східної Європи.

Під час першої сесії, присвяченої реформуванню конкурентного законодавства в процесі інтеграції України до Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), виступила Лариса Рогач.

Очільниця КГС ВС акцентувала, що в умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією, Україна не лише протистоїть агресії, а й формує своє майбутнє, зокрема через розбудову відкритої та конкурентної економіки. У цьому контексті питання захисту економічної конкуренції мають практичне значення та втілюються як у правотворчості, так і в правозастосуванні.

Говорячи про гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС, Лариса Рогач наголосила на важливості посилення інституційної спроможності органів АМК України. Вона звернула увагу, що запропоновані законодавчі зміни, які втілилися в законопроєкті від 26 січня 2025 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України» (реєстр. № 12440), покликані уточнити положення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, зокрема щодо осіб, які в певних випадках несуть відповідальність за здійснення концентрації, деталізацію порядку дій АМК України та розширення повноважень уповноважених осіб АМК України. За словами голови КГС ВС, у цьому законопроєкті закладаються принципи верховенства права, законності, юридичної визначеності, обґрунтованості, безсторонності, неупередженості, пропорційності, розумності.

Лариса Рогач зупинилася на сфері публічних закупівель. Вона зазначила, що важливо забезпечити умови, за яких юридичні особи почуватимуться захищеними під час участі у відповідних конкурсах. Від стабільності та прозорості в цій сфері залежить інтерес бізнесу до участі в публічних закупівлях.

Голова КГС ВС окреслила місце правозастосовної діяльності господарської юрисдикції в сучасних умовах, відзначивши її орієнтацію на рекомендації ОЕСР, у яких визначено, що однією зі складових у діяльності господарських судів має бути ефективність. Вона зазначила, що поряд з ефективністю ключовими орієнтирами діяльності суду є «три Д» — досвід, довіра та дієвість — гасло, яке професійна спільнота господарських судів визначила до свого 35-річчя, що відзначається у 2026 році. Водночас вона зауважила, що під час розгляду справ суди повинні перевіряти, чи не порушує ця ефективність принципів справедливості й верховенства права.

У цьому контексті спікерка звернула увагу на підходи судової практики у справах про антиконкурентні узгоджені дії, наголосивши, що для їх кваліфікації не вимагається настання негативних наслідків, а достатнім є встановлення факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Вона також зазначила, що з огляду на відсутність прямих доказів у таких справах суди оцінюють сукупність непрямих доказів відповідно до актуальної судової практики та чинних законів.

Окрему увагу Лариса Рогач приділила співвідношенню повноважень суду та антимонопольних органів. Вона підкреслила, що суди не підміняють їх діяльність і не втручаються в дискреційні повноваження щодо прийняття рішень по суті, однак здійснюють контроль за тим, щоб такі повноваження не реалізовувалися свавільно та відповідали принципу верховенства права, зокрема вимогам юридичної визначеності.

Як приклад суддя навела постанову КГС ВС від 9 грудня 2025 року у справі № 910/9652/24, у якій сформульовано підхід до здійснення судового контролю за строками розгляду справ антимонопольними органами. Суд наголосив, що навіть за відсутності законодавчо встановлених строків розгляду справ відповідні процедури не можуть тривати невиправдано довго. Законодавче регулювання не є і не може бути всеосяжним за формою і змістом. Тож під час здійснення органом своїх повноважень наявність у нього певної міри розсуду є допустимою та належною. Попри це межі дискреційних повноважень такого органу не можуть бути неоглядними.

Спікерка звернулася також до практики ОП КГС ВС, зокрема до справи № 922/3456/23, у якій розглядалося питання щодо наслідків антиконкурентних узгоджених дій для дійсності правочинів, укладених за результатами публічних закупівель. Суд дійшов висновку, що застосування заходів конфіскаційного характеру не може бути автоматичним і має здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності, зокрема встановлення спрямованості умислу сторін на завдання шкоди інтересам держави.

На завершення Лариса Рогач наголосила, що ефективне застосування господарськими судами норм матеріального права можливе лише за умови належного процесуального регулювання. У цьому контексті вона звернула увагу на важливість ухвалення вказаного законопроєкту з метою впорядкування процесуальних норм і їх узгодження із сучасними механізмами правозастосування.

У межах другої сесії, присвяченої практичним аспектам захисту економічної конкуренції, виступив Юрій Власов. Він зазначив, що справи щодо антиконкурентних узгоджених дій становлять значну частину судової практики, у зв’язку з чим уже сформовано відповідні правові підходи до їх розгляду.

Зокрема, у постанові КГС ВС від 14 серпня 2025 року у справі № 910/3374/24 сформульовано підхід, відповідно до якого для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не є обов’язковим встановлення негативних наслідків. Достатнім є встановлення факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому для доведення порушення має бути встановлено намір суб’єктів господарювання узгоджувати свою поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації.

Юрій Власов наголосив, що негативним наслідком у таких справах є сам факт спотворення результатів торгів. Відповідно, скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися, не звільняє учасників від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Спікер навів і постанову КГС ВС від 13 листопада 2023 року у справі № 910/102/25, у якій зазначено, що антиконкурентні узгоджені дії можуть бути доведені сукупністю непрямих доказів. До таких доказів, зокрема, належать використання спільної IP-адреси, синхронність дій учасників під час подання тендерних пропозицій, відсутність реальної конкуренції під час аукціону та наявність зв’язків між учасниками.

Суддя підкреслив, що оцінка доказів має здійснюватися в їх сукупності, оскільки окремий доказ не завжди дає можливість встановити узгоджену поведінку, тоді як їх комплексний аналіз дозволяє сформувати повну картину.

Водночас Юрій Власов звернув увагу на питання, щодо яких судова практика ще формується. Йдеться, зокрема, про прийняття АМК України рішень  про незупинення дії раніше прийнятих ним рішень на час їх судового оскарження, а також про межі повноважень Комітету щодо запиту з власної ініціативи інформації від суб’єктів господарювання поза межами розгляду заяви про порушення конкуренції та до початку розгляду справи.

Фото надали організатори.

Верховний Суд