Про застосування господарського процесуального законодавства в контексті перегляду судових рішень на підставі рішень ЄСПЛ та стадію відкриття провадження у справі про банкрутство як системоутворюючий чинник ефективності судових процедур банкрутства розповіли суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський у межах Міжнародної науково-практичної конференції «Процесуальне право: тенденції, виклики, трансформація».

Віталій Уркевич звернув увагу, що процесуальне законодавство наділяє Велику Палату ВС унікальними повноваженнями щодо перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом. Він зазначив, що упродовж 2018–2026 років Велика Палата ВС переглянула значну кількість судових рішень у господарських справах за заявами осіб на підставі рішень ЄСПЛ, які впливають на застосування господарського процесуального законодавства.

Серед таких справ спікер виокремив справу № 925/1293/19, у якій товариство звернулося до суду без сплати судового збору та просило про звільнення від його сплати або ухвалення іншого рішення, яке б дозволило захистити права за відсутності фінансової можливості сплатити збір. Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні відповідного клопотання, залишили позов без руху, а згодом повернули його.

ЄСПЛ у рішенні від 9 жовтня 2025 року у справі «Король та інші проти України» констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з обмеженням доступу до суду. ВП ВС звернула увагу, що висновки національних судів про неможливість застосування ст. 8 Закону України «Про судовий збір» без індивідуальної оцінки обставин справи не відповідають вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися з урахуванням фактичної можливості сплатити збір і наслідків відмови в доступі до суду. За результатами перегляду судові рішення було скасовано з передачею справи для повторного розгляду відповідного клопотання судом першої інстанції.

В іншій справі (№ 914/2823/15) фізичні особи оскаржували відмову у звільненні від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги. ЄСПЛ у рішенні від 10 жовтня 2024 року у справі «Климух та інші проти України» встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, зазначивши, що обмеження щодо розміру судового збору підірвали саму суть права заявників на доступ до суду. ВП ВС констатувала, що суди апеляційної та касаційної інстанцій формально розглянули відповідні клопотання, не надали належної оцінки доказам щодо майнового стану заявників і не обґрунтували свої висновки, у зв’язку з чим скасувала судові рішення та направила справу на новий розгляд.

Окремо спікер зупинився на справі № 22/045-10, у якій постало питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. ЄСПЛ у рішенні від 30 листопада 2023 року у справі «ВАТ "Сквирасільрибгосп" проти України» констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. ВП ВС встановила, що апеляційний суд, поновлюючи строк на подання апеляційної скарги, не перевірив обґрунтованість причин його пропуску та не дослідив, чи могли відповідні органи бути обізнаними з рішенням суду першої інстанції раніше. У зв’язку з відсутністю належного обґрунтування такого рішення судові рішення було скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи, Віталій Уркевич зазначив, що наведені приклади ілюструють різноманітність і складність процесуальних питань, які вирішує Велика Палата ВС під час перегляду судових рішень у господарських справах на підставі рішень ЄСПЛ, у яких констатовано порушення Україною положень Конвенції, та засвідчують необхідність пошуку ефективного підходу до відновлення порушених прав і забезпечення справедливості в кожній справі. 

Говорячи про стадію відкриття провадження у справі про банкрутство як системоутворюючий чинник ефективності судових процедур неплатоспроможності, Олег Васьковський акцентував, що ця стадія традиційно розглядається як початкова, підготовча фаза судового провадження, що передує застосуванню подальших судових процедур банкрутства. Водночас у сучасній доктрині та правозастосуванні, орієнтованих на ефективність судового захисту, превентивність правового регулювання та мінімізацію економічних втрат, ця стадія набуває системоутворюючого й функціонального значення для всього механізму врегулювання неплатоспроможності. Спікер також звернув увагу, що міжнародні підходи до регулювання неплатоспроможності орієнтовані на те, що ефективність усієї системи банкрутства формується саме на стадії відкриття провадження (commencement).

Секретар спеціалізованої судової палати зауважив, що ефективність стадії відкриття провадження у справі про банкрутство забезпечується системою юридичних механізмів, які закріплені в структурі КУзПБ та процесуальних гарантіях ГПК України. Ці механізми виконують превентивну, процесуальну, доказову, організаційну функції, а також функцію запобігання та протидії зловживанням, створюючи умови для своєчасного та належного переходу до подальших судових процедур і запобігаючи прийняттю рішень, які не відповідають природі інституту неплатоспроможності. Їхня дія має системний характер, тому вони повинні аналізуватися у взаємозв’язку.

Серед таких механізмів він виокремив: нормативне врегулювання змісту і форми заяви про відкриття провадження; процесуальну перевірку судом підстав для відкриття провадження; стандарти доказування та правила оцінки доказів; застосування засад добросовісності та заборони зловживання процесуальними правами; організаційно-процесуальні гарантії КУзПБ; судову практику Верховного Суду; доктринальне тлумачення інституту неплатоспроможності.

Олег Васьковський наголосив, що ефективність стадії відкриття провадження – визначальний чинник ефективності судових процедур банкрутства загалом, оскільки саме на цьому етапі встановлюється можливість їх застосування, формуються умови для збереження майнової маси боржника, визначається первинний процесуальний статус учасників провадження та закладаються базові передумови для досягнення цілей процедур банкрутства.

Захід організовано Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Верховний Суд